Не рахуючи дрібниць
Думаю, мої замітки дозволять новачкам оцінити експлуатаційні якості однієї з найдешевших машин.
В квітні 1995 року я став власником новенької “Таврії” в комплектації “напівлюкс”. На радощах при покупці не відмітив серйозного дефекту – теча масла з коробки передач, яку я усунув тільки через шість місяців (протягом цього терміну доливав масло кожні два тижні).
Експлуатую машину круглий рік, щоденний пробіг – мінімум 76 км., якщо не їжджу ще і у справах, а двічі в рік (травневі свята і відпустка) – марш-кидок на південь, у Волгоградську область, на відпочинок (сам живу в Підмосков’ї). За майже чотирилітню експлуатацію пробіг склав 96 540 км. Круглий рік автомобіль “зберігається” під вікном.
ДВИГУН за весь час не причинив турбот і не зажадав ремонту. Техобслуговування проводив частіше, ніж рекомендує заводська інструкція, масло і фільтр міняю через 5-7 тис. км. Промивку робив через 15-20 тис. км. на новому автомобілі, а після 70 000 км. – кожні 10 000 км. Всі роботи виконую сам, під вікном, а взимку – в автосервісі.
ТРАНСМІСІЯ. “Природжений” дефект – текти масла – затьмарював життя досить довго, вимагаючи постійної уваги. Але дорожнеча ремонту вимушувала відкладати його. Дефект же виявився хитрим – тріщина в тому місці картера, де виходить відомий вал коробки. Нарешті ми вирішили цю проблему – заклали тріщину препаратом Quick Steel (“Швидка сталь”) і текти припинилася.
Треба сказати, багато “умільців” пропонували замінити сальники Шрусов, самі Шруси і встановити заглушку в технологічний отвір між коробкою і двигуном. Не слухайте таких “спеців”, поки самі у всьому не розберетеся, а якщо не зможете, звернетеся на СТО. До речі, з неї можна хоч запитати за результати роботи.
Зчеплення все ще коштує “рідне”! Хоча на СТО після 80 000 км. пробігу трохи не наказали замінити його, запевняючи, що я не зможу виїхати навіть за ворота. Але я засумнівався – і, як виявилось, не помилився: їжджу до цих пір.
СИСТЕМА ЖИВЛЕННЯ працює нормально. Природно, регулярно очищаю карбюратор.
Правда, останнім часом (при різкому переході від тепла до холоду) з-під клапанної кришки в карбюратор стала потрапляти якась “дика” суміш з масла, води і продуктів згорання, яка забиває карбюратор, але ніхто, включаючи і майстрів СТО (можливо, втім, там просто не хочуть возитися), поки не може сказати, чому це відбувається.
ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ доставляє постійний головний біль до цього дня: в основному, задні ліхтарі із зникаючим контактом. Не допомагає очищення, навіть заміна плат і колодок не принесла довгожданого результату. Під ущільнення між ліхтарями і кузовом потрапляє вода. Я вирішив цю проблему за допомогою ущільнювача-трубки для вікон в будинку. Він дуже добре тримає воду і не дубєєт на морозі.
- Таврія – не розкіш а засіб пересування
- Український електромобіль міф або реальність
- Ради бувалих
- З італійським серцем
- Звір в таврійськой шкурі
Pages: 1 2