Український електромобіль міф або реальність
«Дев’ятий вал» сучасних бензинових автомобілів буквально захлеснув земну кулю. Світові виробники з маніакальною завзятістю пропонують все нові моделі, що вражають своєю досконалістю і розкішшю. Але…
у клубах отруйних відпрацьованих газів, судорожно хватаючи ротом кисень, що ще залишився, ми вже шукаємо рятівний круг – автомобілі з чистим вихлопом.
Зараз мало хто пам’ятає, що ще сто років тому перші самохідні екіпажі вже були на електричній тязі! Англієць Роберт Девідсон в 1837 р. всього через шість (!) років після відкриття Фарадєєм явища електромагнітної індукції (принцип дії електромотора) створив перший електромобіль (ЕМ).
Спочатку громіздкі і незграбні (довжина 4,8 м, ширина 1,8 м, діаметр коліс 0,93 м) з ваннами-акумуляторами, заповненими сірчаною кислотою, ЕМ швидко удосконалювалися і вже в 1912 р. в США було виготовлено більше 10000 електромобілів різного призначення. І лише винахід в 1902 р.
електростартера і компактної акумуляторної батареї (АКБ) для автомобіля з ДВС припинило випуск ЕМ – модного тоді засоби пересування.
Зараз прийшло час пригадати, що ЕМ має ряд незаперечних переваг: високий ККД, простота управління і конструкції приводу, безшумність, а головне – відсутність токсичних викидів в атмосферу.
«Природна ніша» електромобілів давно визначилася: маючи середній пробіг в 100 км. (на одному заряджанні) і швидкість 60-80 км/год, ЕМ зможе в першу чергу замінити машини, що коптять, ДВС на внутрішньоміських перевезеннях, в екологічно чистих зонах, промислових об’єктах з особливими умовами виробництва.
Першим легковим електромобілем в колишньому СРСР був саме український. У 1973 р. в Запорізькому ЗМІ під керівництвом асистента кафедри електричних машин В. Би. Павлова, на базі ЗАЗ-968 був створений досвідчений ЕМ. Ця машина вже тоді мала новинку: імпульсний напівпровідниковий перетворювач. У 1974 р. цей ЕМ на ВДНХ СССР отримав бронзову медаль, а електроніка його управління – срібну!
Потім створенням ЕМ стали займатися на «автовазі», в Москві і Ризі. «Автовазу» вдалося освоїти виробництво (окрім тягових АКБ) всіх компонентів електроустаткування ЕМ, підготувати випуск малої серії і стати лідером в цій області. Спеціально для моделі ВАЗ 2106 спільно з авіазаводом «Дзержінец» був розроблений і випускався електромотор з паралельним збудженням потужністю 12,5 квт.
Це дозволило замість складної КПП використовувати простій знижуючий редуктор. Електромотор, створений за авіаційними технологіями, виявився дуже вдалим, і в 1980-1987 рр. було випущено близько 300 машин електричної версії ВАЗ-2106.