З італійським серцем
Генератор і розподільник запалення знаходяться в самій верхній частині моторного відсіку і доступу вологи до них знизу немає. Оскільки карбюратор встановлений справа, зверху легко підібратися до масляного фільтру (він хоч і оригінальний, але розташований як рідною МЕМЗ), крана отопітеля, рейки і тяги рульового управління, випускного колектора і “штанів” вихлопної системи.
Крапки і спосіб кріплення мотора ФІАТ аналогічні кріпленню двигуна МЕМЗ-245.
Незручним виявився доступ до свічок: вони знаходяться під карбюратором і дуже близько до переднього щита моторного відсіку. Міняти їх складний. Крім того, виявилось, що для регулювання клапанів доводиться знімати розподільник запалення (кріпиться подібно до “жігульовському”) – без цього не зняти клапанну кришку. Саме ж регулювання схоже на регулювання “волговського” двигуна.
Ще один недолік – відсутність ручного приводу паливного насоса.
Що можна сказати про динаміку автомобіля і його поведінку? Якщо порівнювати його із звичайною “Таврією” або з тією, що оснащена вазовськім двигуном, то моя машина стоїть десь посередині, хоча потужність і момент, що крутить, у обох “родичів” вищі. Мабуть, позначається ретельне опрацьовування конструкції фіатовського мотора і передавальні числа “таврійської” трансмісії, що вдало підійшли.
Проте, мені здається, фіатовському двигуну дещо не вистачає момент, що крутить, на низьких оборотах. Додам, що майже всі, хто пробував машину на ходу, відзначали: мотор ФІАТ неначе спеціально створений для “Таврії” і підходить їй краще рідного.
Вячеслав ДЕБЕЛЕНКО
- Не по сеньке шапка
- ЗАЗ оновлює модельний ряд і колірну палітру
- Звір в таврійськой шкурі
- Твої гроші вистачить
- Як запустити убитий двигун
Pages: 1 2